Зародження “тендерної мафії”
З моменту незалежності і до 2000 року чиновники самі вибирали, у кого, за скільки і в яких обсягах купувати товари та послуги для потреб держави. Уявіть собі! Саме в той період законодавчої недосконалості були закладені зародки корупції в тендерній сфері. І як важко міністерським товстосумам відмовитися від такої золотої жили.
rn
Ще трохи про систему тендерних закупівель. Зародження «тендерної мафії».
З моменту незалежності і до 2000 року чиновники самі вибирали, у кого, за скільки і в яких обсягах купувати товари та послуги для потреб держави. Уявіть собі! Саме в той період законодавчої недосконалості були закладені зародки корупції в тендерній сфері. І як важко міністерським товстосумам відмовитися від такої золотої жили. І от 22 лютого 2000 року Верховна Рада приймає Закон «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».
Здавалося б, проблема вирішена і зло викорінено. Вихід був простий – всі закупівлі мали проходити в прозорому середовищі відкритого тендеру (аукціону). А фірми‑постачальники мали запропонувати кращу ціну і якість товарів та послуг. Але раптом нізвідки з’являється громадська організація «Центр тендерних процедур і бізнес планування» і повідомляє про авторські права на тендерну документацію, той самий процес закупівлі за державні кошти. Все відповідно до закону.
Засновники та власники вищезгаданої громадської організації повідомили, що саме вони «нібито» розробили систему державних закупівель, завдяки якій держава заощадить мільярд на рік. Без них держава зазнає багатомільйонних втрат і буде порушено законні авторські права винахідників.
Виявилося, що за власниками організації числяться: «Зразки тендерної документації» (свідоцтво ПА № 5086 від 17.01.2002 р.); «Методика оцінки тендерних пропозицій» (свідоцтво № 6443 від 22.10.2002 р.); «Методика проведення перевірки дотримання замовниками вимог чинного законодавства при закупівлі товарів, робіт і послуг за державний рахунок» (свідоцтво № 6443 від 14.08.2002 р.) і т.д.
Втрутилися служби СБУ та Міністерство юстиції. Після перевірки виявилося, що ті самі «винаходи» такими не є і взагалі з’ясувалося, що вони по суті є копіями деяких положень Закону «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» та низки нормативно–правових актів Міністерства економіки.
Роль цієї організації полягала в тому, що через зв’язки в державних органах вони нібито гарантували клієнту (який звернувся до них і вступив до їхнього складу) перемогу на тендері. Їхні послуги, за своїм змістом дріб’язкові, іноді сягали 10 000 за листок А4. А також переможець тендеру був зобов’язаний заплатити 6% від суми тендеру. Якщо клієнт відмовлявся платити – тендер програвався. Переможцями цієї організації стали понад 20 000 фірм, але якою ціною?! Не секрет, для чого створюються подібні громадські організації та асоціації підприємців. Хочеш виграти тендер? Отримати дозвіл? Вступай у нашу організацію! Ми за великі гроші допоможемо оформити документи, всім усе заплатимо. Гарний прошарок між клієнтом і державою. Таким чином чиновники отримали чисту схему передачі хабарів.
«Дохід» тієї самої організації склав близько 300 млн. на місяць.
«Завдяки» такій схемі державі було завдано багатомільйонної шкоди через те, що вартість послуг була штучно завищена, а оскільки тендер проходив суто формально – якість послуг залишала бажати кращого. Також втрати зазнав і приватний бізнес через великі суми, внесені ними на просування саме їхніх товарів і послуг. Жодної чистої конкуренції.
Далі подана приблизна схема «тендерної мафії», взята з незалежних джерел шляхом логічного зіставлення необхідних зв’язків для проведення схем подібного масштабу.
У березні 2008 року Верховна Рада скасувала закон про державні закупівлі. Відповідно й Тендерна палата припинила своє існування.