Нові правила електронної комерції: думка юриста

Автор: admin_dev

Дата оновлення: 05 Червня 2014

3 червня український парламент у першому читанні ухвалив новелу в законодавстві – Закон про електронну комерцію. Серед учасників ринку ця новина здебільшого була сприйнята позитивно, оскільки положення закону легалізують вже існуючу практику, яку інтернет-магазини використовують давно.

Найважливішою подією стало прирівнювання електронної угоди до традиційної. У законі також приділено увагу захисту прав споживачів. Отже, що отримають продавці й покупці від онлайн-торгівлі за новими правилами?

На одному з численних семінарів, організованих для молодих підприємців, пролунало питання: «А коли було ухвалене рішення, що операції, проведені в мережі, оподатковуються?» Людина, яка задала питання, була переконана, що все, що відбувається в мережі, не регулюється чинним законодавством. Так, він помилявся, але ж дійсно раніше в Україні відсутнє спеціальне законодавство, яке регулює підприємницькі відносини в мережі. І лише зараз проєкт закону подолав перше читання. До цього він ішов майже рік, і після набуття статусу закону нас очікує багато нового.

Тепер такий спосіб підтвердження реєстрації на сайті, як використання власної електронної пошти, прирівнюється до проставлення підпису. Що від цього змінюється? Сьогодні практично на всіх сайтах пропонують підтвердити реєстрацію зі своєї поштової скриньки або телефону. Але договір купівлі-продажу при цьому вважається укладеним з моменту отримання товару або його оплати. До цього моменту договору, так би мовити, і немає: ви — не покупець, інтернет-магазин — не продавець, а якщо одну зі сторін щось не влаштувало, або вона вирішила відмовитися від угоди, то жодної відповідальності за порушення умов договору ця сторона не несе. І пред’являти претензій нікому. Приїхав кур’єр, ви подивилися на товар і не взяли — просто виявився не потрібним. Або, навпаки, кур’єр віддає товар і рахунок на суму більшу, ніж на сайті. За новим законом підтвердження замовлення ототожнюється з підписанням договору, і в сторін з’являються конкретні зобов’язання, за невиконання яких передбачені санкції. Тобто електронна угода тепер вважається угодою, вчиненою в письмовій формі з усіма наслідками.

Але є й зворотний бік. Варто не лише вивчити характеристики товару, а й умови угоди, бо, підтвердивши замовлення, ви автоматично погоджуєтесь з умовами договору, навіть якщо ви його не читали.

Прийняття проєкту закону передбачає внесення змін до ряду чинних законів, зокрема й до Цивільного кодексу. Укладення договору може стати можливим у вигляді простого обміну електронними листами. А це на початковому етапі може потягнути за собою виникнення маси псевдоугод, укладених від чужого імені. Звісно, вони будуть оскаржуватись у судовому порядку. І тут до появи узагальненої судової практики та спеціальних роз’яснень спори вирішуватимуться по-різному, оскільки судді звикли читати букву закону, а вона не дає повного уявлення про процес доказування у сфері застосування нових технологій.

Ще однією новелою проєкту закону є дозвіл здійснювати в Інтернеті покупки юридичним особам, не складаючи при цьому письмового договору, і паралельно оформлювати первинні документи в електронному вигляді. Механізм роботи за такою схемою ще не пояснено бухгалтерам, і не цілком зрозуміло, як до цього поставляться контролюючі органи, насамперед податкова.

Цей проєкт закону не має чіткого кола респондентів, в ньому прямо сказано, що склад учасників електронної комерції безпосередньо залежить від рівня розвитку технологій.

На думку експертів, проєкт закону виходить назустріч уже чинним відносинам, які поки що регулюються лише за аналогією.