Документальне підтвердження скарги на постачальника
Тема збереження податкового кредиту шляхом подання скарги на постачальника неодноразово піднімалася нами.
ВАСУ у своєму листі від 24 жовтня 2013 року присвятив час відповідям на питання про помилки, що виникають під час процедури реєстрації або подальшої корекції податкових накладних у реєстрі ЕРНН, якщо причиною помилки є неправильні відомості про місце знаходження продавця.
Негативні наслідки від таких помилок відображаються саме на покупцеві, тому слід звернути увагу на підхід до процесу визначення строків, у межах яких мають бути передані документи, що підтверджують факт постачання або продажу, адже саме вони дають право на отримання ПК.
У ПКУ є норма, яка дає право покупцю додати до декларації скаргу на продавця/постачальника, якщо той:
- Відмовив у наданні податкової накладної;
- Наддав податкову накладну, але в ній є помилки, або порушено процедуру реєстрації накладної в ЕРНН;
У таких випадках скарга виступає підставою для включення сум податку до складу ПК. У продовженні цієї норми йдеться про необхідність подання додатка до скарги у вигляді розрахункових документів, наприклад, копії товарного чека, які свідчили б про факт сплати податку за придбаний товар або послугу. Також покупець може надати копії первинних документів, що відповідають вимогам ведення бухобліку, які підтверджують отримання товару або послуги.
Вищевказана скарга подається двома способами:
- За допомогою засобів електронного зв’язку;
- Всі документи в паперовому вигляді надсилаються листом до відповідного держоргану;
Але строк подання документів, що підтверджують законність скарги, не врегульований на законодавчому рівні. А на практиці існують два поширених погляди з цього питання: підтверджувальні документи подаються у строк, встановлений для подання декларації з ПДВ разом зі скаргою, або їх можна надати пізніше.
Працівники податкових органів відстоюють точку зору, що всі документи подаються одночасно, бо лише наявність підтверджувальних документів дає підставу для розгляду скарги, а також для звірки даних про ПК, відображених у декларації під час камеральної перевірки.
Щоб спростувати такий підхід, варто розглянути два моменти:
По-перше, камеральна перевірка проводиться не миттєво після отримання декларації, а протягом 30 днів після остаточного строку подання декларації.
По-друге, у податковому законодавстві відсутні прямі вимоги щодо строку подання підтверджувальних документів. Тобто ніхто не забороняє подати їх разом зі скаргою та декларацією або окремо. Немає навіть натяку на те, що документи мають бути подані до податкового органу до проведення камеральної перевірки. І лише, вдаючись до здорового глузду, можна припустити, що всі необхідні документи та підтвердження до них повинні бути в наявності у податкового органу на момент перевірки.
Аналізуючи судову практику адміністративних судів апеляційної інстанції та все вище сказане, вимальовується така позиція суду під час розгляду спору:
- Факт подання декларації в електронному вигляді, а підтверджувальних документів – в паперовому, не буде визнаний порушенням чинного законодавства.
- Факт більш пізнього подання підтверджувальних документів не суперечить чинному законодавству, а скарга визнається судом підставою для включення сплаченого податку до ПК. Але тільки у тому випадку, якщо декларація, скарга та документи, що свідчать про покупку, були надані податковому органу в розумний строк для підготовки камеральної перевірки.
Детально з позицією суду можна ознайомитися в Постановах КААС у справах №826/1366/13-а та №2а-15171/12/2670.