4 практичні питання визначення доходів платниками єдиного податку

Автор: admin_dev

Дата оновлення: 14 Січня 2013

Відповіді на 4 питання, що найчастіше виникають, щодо розрахунку доходу платників єдиного податку …

4 питання, які найчастіше виникають щодо платників єдиного податку

1. Зменшується сума доходу єдиноподатника (юрособи та фізичної особи) на суму ЄСВ

Для фізичних осіб-єдиноподатників ЄСВ встановлюється в розмірі 34,7% від бази нарахування (ч. 11 статті 8 Закону про ЄСВ). При цьому для таких підприємців база нарахування ЄСВ за себе визначається самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску і не менше бази нарахування мінімального страхового внеску (пп.4 п.1 ст.7 Закону про ЄСВ). Мінімальний і максимальний розміри ЄСВ прив’язані до мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму для працездатних осіб (відповідно), розмір яких встановлюється законами про держбюджет (див. вище). Згідно з нормами Закону про ЄСВ, звільнені від сплати ЄСВ «за себе» (п.4 ст.4 Закону про ЄСВ):
1) фізичні особи-«єдиноподатники», які є пенсіонерами за віком;
2) фізичні особи-«єдиноподатники», які є інвалідами та отримують пенсію або соціальну допомогу.

Такі особи можуть сплачувати ЄСВ на добровільних засадах.

Що стосується сплати ЄСВ із фонду оплати праці найманих працівників, то як підприємець — платник ЄП, так і юрособа — платник ЄП нічим не відрізняються від інших роботодавців. Як і всі, єдиноподатники платять нарахування на ФОТ у відсотках, установлених залежно від класу професійного ризику виробництва, до яких віднесені платники з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Звітним періодом для нарахування і сплати ЄСВ роботодавцями є календарний місяць. При цьому роботодавці зобов’язані сплачувати ЄСВ під час кожної виплати заробітної плати на суму, на яку цей внесок нараховується (як з авансових виплат, так і при повному розрахунку з працівником за місяць). Але не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним періодом.

Згідно з п. 292.10 ПКУ не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку при здійсненні ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нараховані платником ЄП відповідно до закону.

Отже, суми ЄСВ не є доходом як фізичної, так і юридичної особи — платника ЄП. Проте термін «Не є доходом» зовсім не означає, що такі суми повинні «зменшувати дохід» єдиноподатника. Тому дохід єдиноподатника (як фізичної, так і юридичної особи) не зменшується на суму нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

2. Як відобразити доходи юрособи-єдиноподатника за відвантажені товари (надані послуги), оплата за які була отримана на загальній системі?

Уявімо ситуацію, що в 4 кварталі 2012 р. підприємство знаходилося на загальній системі оподаткування і отримало передоплату за продукцію, відвантажену в I кварталі 2013 р. З I кварталу 2013 р. підприємство перейшло на сплату ЄП. Як мають обкладатися податком кошти, отримані в 4 кварталі 2012 р.?

Насамперед нагадаємо, що для визначення об’єкта оподаткування з податку на прибуток не враховуються доходи, що надійшли у вигляді суми попередньої оплати та авансів, отриманих на оплату товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пп. 136.1.1 ПКУ). Таким чином, отримані аванси на загальній системі оподаткування не були оподатковані податком на прибуток.

Для визначення об’єкта оподаткування під час перебування на єдиному податку враховуються отримані доходи, зокрема кошти, що надійшли на рахунок або в касу (п.292.1 ПКУ), однак з урахуванням п.292.3 ПКУ. Саме згідно з п. 292.3 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку четвертої та шостої груп за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана передоплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.

Отже, виходячи з тлумачення норм ПКУ, дохід слід визнати на дату відвантаження кожної партії раніше оплачених запасів. При цьому визнання доходу буде поступовим, у міру відвантаження запасів. Інакше зазначену норму тлумачать податківці (Примітка 1). Тому не зайвим буде отримати індивідуальну податкову консультацію у разі наявності таких операцій.

Приклад

Підприємство «Альфа», перебуваючи на загальній системі оподаткування, у 4 кварталі 2012 року отримало аванс на 100 од. товару за ціною 1200 за одиницю (в т.ч. ПДВ) на загальну суму 120000 (в т.ч. ПДВ). Однак відвантаження товару у 4 кварталі 2012 року не відбулося. У 1 кварталі 2013 року підприємство «Альфа» перебуває на сплаті ЄП у 4-й групі за ставкою 3% (з оплатою ПДВ). У першому кварталі було відвантажено 50 одиниць раніше оплаченої продукції на суму 60000 (в т.ч. ПДВ). У такому разі, керуючись нормами ПКУ, слід включити до складу доходу першого кварталу для оподаткування ЄП суму 50000 (без ПДВ).

Уникнути неприємних податкових наслідків при зміні системи оподаткування можна завчасно підготувавшись до переходу на спрощену систему та подбавши про те, щоб мінімізувати розмір отриманих передоплат на дату переходу: відвантажити передоплачені товари до зміни системи оподаткування або приймати передоплати вже після цієї події.

Однак можна свідомо залишити перехідні операції, проаналізувавши можливі податкові наслідки та «ціну питання». Наприклад, якщо обсяг операцій досить великий, а величина прибутку — ні, то краще здійснювати такі операції на загальній системі оподаткування. Якщо обсяг і прибутковість операцій такі, що 3 – 5% від доходу менше, ніж 21% від прибутку (ставка, що діяла у 2012 році; у 2013 році ставка податку на прибуток — 19%), то краще здійснювати операції з продажу запасів на єдиному податку.

3. Чи слід обкладати ЄП відсотки за депозитом, отримані фізичною особою-єдиноподатником?

Неодноразово протягом 2012 року виникало питання щодо оподаткування ЄП відсотків, отриманих від коштів на депозитному рахунку, який відкрито на фізичну особу. Визначення доходу наведено в п. 292.1 ПКУ. До доходу фізичної особи — платника ЄП не включаються отримані пасивні доходи у вигляді відсотків, дивідендів, роялті. Тож за наявності прямої норми можемо з упевненістю сказати, що сума отриманих відсотків не буде включатися до доходу фізичної особи-єдиноподатника для цілей оподаткування єдиним податком.

До речі, зверніть увагу, що такі суми також не слід обкладати ПДФО. Адже, враховуючи пп. 164.2.8, 165.1.2 та п. 167.2, 170.4 і п.1 розділу XIX ПКУ: доходи у вигляді відсотків на поточний або депозитний банківський рахунок не оподатковуються ПДФО до 1 січня 2015 року.

4. Єдиноподатник — фізична особа і помилково зараховані на рахунок грошові кошти.

Помилково зараховані кошти на рахунок можуть стати проблемою з точки зору оподаткування. З’ясуємо, чи слід обкладати ЄП суму коштів, що надійшла на рахунок підприємця помилково. Застосування спрощеної системи оподаткування для фізичних осіб — ФОП, зокрема, регулюється ст. 291 ПКУ, яка передбачає 1-3 та 5 групи.

Перша група (пп. 1 п. 291.4 ПКУ) передбачає здійснення виключно роздрібного продажу товарів у торгових місцях на ринках та/або здійснення господарської діяльності з надання побутових послуг населенню, тому навряд чи багато таких підприємців використовують безготівкові розрахунки при здійсненні своєї діяльності.

Тому розглянемо підприємців-спрощенців, які обрали другу, третю та п’яту групи платників податків. Згідно зі ст. 1 Закону № 2346 помилковий переказ — це рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб’єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника і/або зарахування на рахунок неналежного отримувача або видача йому цієї суми готівкою.

Відповідно до п. 2.35 Інструкції № 22 кошти, помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, встановлені законодавством України, за невиконання яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі невідшкодування неналежним отримувачем з будь-яких причин коштів у вказаний строк вони повертаються в судовому порядку. (Примітка 3)

Що стосується оподаткування помилково зарахованих коштів єдиним податком, то зауважимо наступне. Визначення доходу фізичної особи-підприємця — платника ЄП наведено в пп. 1 п. 292.1 ПКУ.

До складу доходу фізичної особи — платника ЄП, визначеного пп. 1 п. 292.1 ПКУ, не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), які повертаються платником єдиного податку покупцю товарів (робіт, послуг), якщо такий повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п. 292.11 ПКУ).

Тобто наявність листа-заяви про повернення помилково зарахованих коштів є обов’язковою для неналогообкладання отриманих сум ЄП. Отже, до складу доходу фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку не включається сума коштів, помилково перерахованих на його розрахунковий рахунок, повернена, зокрема, за листом-заявою про повернення коштів у звітному кварталі. При цьому така фізична особа — підприємець — платник єдиного податку може продовжувати перебувати в обраній групі.

У разі невідшкодування помилково перерахованих коштів у звітному кварталі ця сума має включатися до розрахунку граничного обсягу доходу, а також до бази оподаткування єдиним податком. Надалі, у періоді повернення коштів, користуючись нормою пп.1 п.292.1 ПКУ, слід було б зменшити суму доходів на суму повернених коштів, але радимо додатково отримати податкову консультацію з цього питання.