Особливості перебування у декреті

Автор: admin_dev
Особливості перебування у декреті

У ст. 179 КЗпП і ст. 18 Закону «Про відпустки» закріплена норма, згідно з якою після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами жінка може взяти відпустку по догляду за дитиною. За весь період відпустки жінці виплачується допомога.

Содержание статьи:

Пособа по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку до 2008 року надавалась на підставі ст. 34 Закону «Про загальнообов’язкове соціальне страхування» від 18 січня 2001 року. Але у 2008 році до цього закону та деяких інших були внесені зміни за допомогою норм, закладених у держбюджет. І хоча такі зміни передбачалися як тимчасове явище лише на бюджетний рік, надалі ними й досі керуються держоргани й навіть суди. При цьому є чітке роз’яснення КСУ, що таке обмеження після закінчення 2008 року є неправомірним. Незважаючи на це, обмеження так і не були зняті. А полягають вони в наступному. Якщо до 2008 року допомога виплачувалась у розмірі прожиткового мінімуму, то тепер вона обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом і загальним доходом сім’ї, але не менше 130

Пособа може бути отримана, звернувшись до органу соціального захисту населення, посилаючись на ст. 14 Закону «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». При цьому необхідно мати з собою такі документи:

  • заповнену заяву від одного з батьків/усиновлювачів;
  • копія Наказу про надання відпустки по догляду за дитиною;
  • копія свідоцтва про народження;
  • копія трудової книжки особи, яка оформлює допомогу, або довідка з місця навчання;
  • довідка, що підтверджує, що особа, яка оформлює допомогу, не отримує допомогу по безробіттю (якщо особа, яка оформлює допомогу, зареєстрована в центрі зайнятості).

Орган соціального захисту населення не має права вимагати інші документи.

Поки працівник перебуває у відпустці по догляду за дитиною, роботодавець може прийняти на декретний час іншого працівника на підставі тимчасового трудового договору.

Якщо працівник, який перебуває у декреті, вирішить вийти на роботу незалежно від того, закінчився строк відпустки чи ні, він повертається на посаду, яку обіймав до декрету. Тимчасовий працівник з того моменту підлягає звільненню на підставі закінчення його тимчасового трудового договору. Якщо тимчасовий працівник не був звільнений, і його відносини з роботодавцем тривають, вважається, що тимчасовий договір продовжено на невизначений строк. І тепер працівника можна звільнити лише на загальних підставах.

Відповідно до ст. 184 КЗпП, роботодавцю заборонено звільняти вагітну жінку, жінку з дитиною до 3 років, самотню матір з дитиною до 14 років або з дитиною-інвалідом. Виняток може бути зроблено лише при ліквідації юридичної особи, але при цьому такі жінки повинні бути обов’язково працевлаштовані. Якщо жінка цієї категорії була звільнена у зв’язку з закінченням трудового договору, то вона також повинна бути працевлаштована, а поки їй не знайдеться робота, їй зберігається заробітна плата протягом трьох місяців.

У багатьох роботодавців виникає питання: що робити, якщо жінка, яка прийшла на декретне місце, сама пішла у декрет, і на її місце взяли третього працівника? Коли в такому випадку має бути звільнений третій працівник: при виході першої чи другої декретниці з відпустки?

У такій ситуації логічно припустити, що другий і третій працівники прийшли на місце першої працівниці, яка працювала за безстроковим трудовим договором, і саме вона має переважне право повернення на свою посаду. Але тут слід врахувати той факт, що після виходу першої працівниці на роботу трудовий договір із другою працівницею стає безстроковим зі всіма витікаючими наслідками.

ВСУ у своєму Постанові № 9 від 06.11.1992 року роз’яснив, що не можна вважати виконаними обов’язки роботодавця щодо працевлаштування, якщо їй не було запропоновано аналогічну посаду на тому ж самому або іншому підприємстві, або працівниця відмовилася від запропонованої роботи з поважної причини.