Юридический блог
У газеті “Голос Україна опубліковано Закон України від 24.10.2013 р. № 657- VІІ. Ним вносяться змін до ПКУ з метою удосконалення деяких положень та обліку і реєстрації платників податків.
Істотних змін з 01.01.2014 зазнає питання щодо податку на прибуток. Зокрема стане правом, а не обов’язком проведення податкової різниці у фінзвітності.
Пунктом 46.2 ПКУ передбачатиметься, що у складанні фін звітності платник податку на прибуток "має право вказувати " (а не "вказує") тимчасові і постійні податкові різниці за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику.
При цьому чинним залишився п. 1 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ, у якому конкретно зазначається: "Суб'єкти господарювання - платники податку на прибуток, подають фінансову звітність з урахуванням податкових різниць починаючи зі звітних періодів 2014 року" .
Щодо базового звітного періоду
Після вступу в силу змін 01.01.2014 р. річний базовий звітний період буде для всіх, крім двох винятків (п. 152.9 ПКУ):
Щодо строків корисного використання нематеріальних активів
Обмежено строки використання нематеріальних активів. Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, проте не може становити менше двох і більше 10 років безперервної експлуатації (пп. 145.1.1 ПКУ). Зараз термін для таких активів - 10 років. Дані зміни запрацюють 01.01.2014 р.
Заборгованість юридичної особи може стати безнадійною, якщо недостатньо майна для погашення
З 01.01.2014 р. прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи (до змін говорилося тільки про фізичну особу), не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості, вважатиметься безнадійною заборгованістю.
Вирішено питання "5 відсоткових пунктів" в трансферному ціноутворенні
З 13.11.2013 р. для цілей трансфертного ціноутворення, а саме для контрольованості операції, чітко прописано одна з умов: ставка податку на прибуток, яка діє в країні нерезидента або за якою сплачує податок нерезидент, повинна бути на "5 відсоткових пунктів" і більше відсотків нижче ніж ставка в Україні. До цього йшлося просто "на 5 відсотків". Що викликало різночитання і побоювання, що податківці відхилення в 5 % будуть вважати у відносній величині, а не абсолютній.
“Резидентами” є лише платники податку на прибуток (для розділу ІІІ ПКУ)
У зв’язку з оновлення п. 14.1.213 ПКУ, якщо в розділі ІІІ “Податок на прибуток” ПКУ згадуються “резиденти” йдеться лише про платників податку на прибуток. Тобто на платників єдиного податку норми розділу ІІІ, які говорять про резидентів, не поширюються.
Оновлені норми щодо контрольованих операцій (п. 39.2.1 ПКУ), набрали чинності з 24.10.2013 року.